Раїса Канеп
Майже 30 років Раїса Едуардівна Канеп продовжувала справу Ангеліни Володимирівни — була берегинею, а офіційно директором Меморіального кабінету-музею В. Косенка. Завдяки наполегливій праці Р. Канеп, музей продовжував своє життя, проводилися концерти та конференції, вручення премії імені Косенка та все це враховуючи, що музей існував на громадських засадах.
Посвідчення про закінчення 26-ї трудової семирічної школи Р. Канеп
Раїса Едуардівна Канеп народилася 13 листопада 1910 р. у Житомирі. Батько — Едуард Іванович Канеп, офіцер царської армії, мати — Ангеліна Володимирівна Денбновецька.
«В 1914 году, корда мне было 4 года, мать разошлась с мужем по причинам личного порядка»
(Р. Канеп. Автобіографія).
Р. Канеп в юності. Житомир, 1920-і рр.
Р. Канеп закінчила "семирічку" і поступила в 1927 році у Волинський педагогічний інститут, на фізико-математичний факультет.
Студентська картка Р. Канеп
«Коли кінчала я семирічку, Віктор Степанович [Косенко] прийшов на Малу Бердичівську, де була моя школа, забрав мене й моїх подруг і повів частувати морозивом. А коли я закінчила інститут — зняв з руки годинник і подарував мені» (Зі спогадів Раїси Канеп).
Свідоцтво Р. Канеп про закінчення Волинського інституту народної освіти у червні 1930 р.
Р. Канеп. Житомир, 1930-і рр.
«Свою трудовую деятельность начала в 1930 году, в г. Богуславе, проработала там в школе №1 учебный год. В 1931 году вышла замуж за Константина Михайловича Кудрицкого, окончившего тот же Волынский институт, и мы вместе уехали в с.Белецкое, Каменец-Подольской области, где проработали учебный год.. Потом вернулись в Житомир.
Летом 1933 года я ушла с работы в школе в связи с болезнью дочки. В марте 1934 года девочка умерла. Тяжело заболел туберкулезом муж. Работать пошла я только осенью 1934 г. — в редакцию газеты «Радянська волинь», корректором» (Р. Канеп. Автобіографія).
Трудова книжка Р. Канеп
Після цього Р. Канеп ще змінила чимало редакцій — «Радянська торгівля», «Советская Украина», «Радянський спорт», «Сталинское племя», «Правда Украины».
Посвiдчення Р. Канеп
Членський квиток Р. Канеп
«Дані про те, що батько — офіцер, а рік народження доньки 1910-й, одразу пояснюють той факт, що він був офіцером царської армії, і цей рядок завдавав мені чимало клопотів і прикрощів. Мене тричі звільняли з роботи: не за якісь помилки, не за відповідальність посаді, а за соціальне походження. … Коли я вже працювала в редакціях і починала перечувати проти звільнення, наш місцев-комівський шеф повторював: „Ну як Ви не розумієте, що не можете працювати в пресі“. Я не розуміла» (Зі спогадів Раїси Канеп).
Р. Канеп із колегою з газети
«Правда України». Київ, 1951 р.
Р. Канеп у Музеї-квартирі
В. Косенка. Київ, 1950-і рр.
Паралельно до трудової діяльності Раїса Едуардівна, спочатку з Ангеліною Володимирівної, а потім сама піклувалася про Музей та увічнення пам'яті В. Косенка.
Заслужений працівник культури України Р. Канеп. Київ, 1960-і рр.
2005 р. Р. Канеп пормерла.
2008 р. на підставі заповіту Р. Канеп, рішення сесії Київради Музей-квартира композитора став одним із структурних відділів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
А. Канеп-Косенко і Р. Канеп. Київ, 1970-і рр.
Директор Музею-квартири
В. Косенка Р. Канеп. Київ, 1992 р.