top of page

Дитинство. Варшавський період

Віктор Степанович Косенко народився 11 (23) листопада 1896 року у Варшаві в родині генерал-майора Степана Семеновича Косенка (варто відзначити, раніше родина Косенків мешкала у Новограді-Волинському на Житомирщині). Мати майбутнього композитора Леопольда Йосипівна добре грала на фортепіано,  старші діти, Віктор був наймолодшою дитиною, — брати Олександр і Семен співали, сестра Марія грала на фортепіано. 

Музичні здібності Косенка виявилися дуже рано: завдяки абсолютному слухові у 5–6 років він вільно підбирав на фортепіано знайомі мелодії, а імпровізаційне чуття допомагало йому створювати супровід. Першими вчителями Косенка були спочатку мати (існують згадки, мовляв маленький Косенко забирався матері на коліна, коли вона грала, і на зауваження братів відповідав: «Матуся ще краще гратиме, якщо Ся /так він називав себе — Вітя, Вітуся, Ся/ в неї на колінах)». Згодом за вчителювання долучилася й старша сестра композитора, однак авторитетом вона у Віті не користувалася: сама, мовляв, учениця.Один випадок змусив батьків більш серйозно оцінити здібності хлопчика.

 

«Сестра Марія надто ревниво ставилася до свого репертуару, не любила, щоб хтось грав те саме, що й вона, і тому коли мала йти кудись, то свої ноти замикала. І ось, повертаючись якось додому, вона почула, що з відчиненого вікна її кімнати линуть звуки бетховеновської сонати, яку вона саме готувала для консерваторії. Обурена, вбігла у кімнату, маючи намір суворо вичитати порушникові, але… зупинилася вражена: за роялем сидів дев’ятирічний Вітя і без нот — по слуху грав сонату Бетховена, сповзаючи зі стільця тоді, коли, на його думку, потрібно було натиснути на педаль» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).

В. Косенко у трирічному віці. Варшава, 1899 р.

В. Косенко-гімназист. Варшава, 1905 р.

Великий театр — Національна опера.

Варшава, початок ХХ ст.

Музичні заняття Віктора проходили паралельно із навчанням у Варшавській гімназії (з 1905 р.), а згодом (1908 р.) — у кадетському корпусі, в якому часто проводилися літературно-музичні вечори, концерти, у яких, звичайно брав участь і юний кадет Косенко.

«Життя у Варшаві було заповнене відвідуваннями концертів, театру. І не лише для розваги: це була душевна потреба. Косенко ходив на всі концерти, слухав усіх славетних гастролерів, а повернувшись додому  напам’ять передавав майже усі прослухані речі» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).

Л. Собінов — Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)

С. Крушельницька —  Тетяна («Євгеній Онєгін»

П. Чайковського)

А. Нежданова — Джильда 

(«Ріголетто» Дж. Верді)

Ф. Шаляпін — Фауст  («Фауст» Ш. Гуно)

«Коли Косенку було дванадцять років, він уперше слухав Рахманінова, який справив на нього незабутнє враження. Повернувшись після концерту додому, Косенко сів за рояль і на слух записав прелюд Рахманінова. Це підштовхнуло його до композиторства. Протягом усього життя Косенко звертався до творів Рахманінова і як виконавець. Збереглися ноти із домашньої бібліотеки композитора» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).

Сергій Рахманінов

Від професора Юдицького Косенко перейшов до професора Михаловського, саме він рекомендував юнака до Петроградської консерваторії.

Ноти із домашньої бібліотеки

В. Косенка

Професор О. Михаловський

bottom of page