![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_859866b4ee57433d81c5707413becc7f~mv2_d_2309_1732_s_2.jpeg/v1/fill/w_288,h_216,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_859866b4ee57433d81c5707413becc7f~mv2_d_2309_1732_s_2.jpeg)
Дитинство. Варшавський період
Віктор Степанович Косенко народився 11 (23) листопада 1896 року у Варшаві в родині генерал-майора Степана Семеновича Косенка (варто відзначити, раніше родина Косенків мешкала у Новограді-Волинському на Житомирщині). Мати майбутнього композитора Леопольда Йосипівна добре грала на фортепіано, старші діти, Віктор був наймолодшою дитиною, — брати Олександр і Семен співали, сестра Марія грала на фортепіано.
Музичні здібності Косенка виявилися дуже рано: завдяки абсолютному слухові у 5–6 років він вільно підбирав на фортепіано знайомі мелодії, а імпровізаційне чуття допомагало йому створювати супровід. Першими вчителями Косенка були спочатку мати (існують згадки, мовляв маленький Косенко забирався матері на коліна, коли вона грала, і на зауваження братів відповідав: «Матуся ще краще гратиме, якщо Ся /так він називав себе — Вітя, Вітуся, Ся/ в неї на колінах)». Згодом за вчителювання долучилася й старша сестра композитора, однак авторитетом вона у Віті не користувалася: сама, мовляв, учениця.Один випадок змусив батьків більш серйозно оцінити здібності хлопчика.
«Сестра Марія надто ревниво ставилася до свого репертуару, не любила, щоб хтось грав те саме, що й вона, і тому коли мала йти кудись, то свої ноти замикала. І ось, повертаючись якось додому, вона почула, що з відчиненого вікна її кімнати линуть звуки бетховеновської сонати, яку вона саме готувала для консерваторії. Обурена, вбігла у кімнату, маючи намір суворо вичитати порушникові, але… зупинилася вражена: за роялем сидів дев’ятирічний Вітя і без нот — по слуху грав сонату Бетховена, сповзаючи зі стільця тоді, коли, на його думку, потрібно було натиснути на педаль» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_1fd92e6fa4504b0ca9ba6579879a4a50~mv2.jpg/v1/fill/w_294,h_369,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/85f42e_1fd92e6fa4504b0ca9ba6579879a4a50~mv2.jpg)
В. Косенко у трирічному віці. Варшава, 1899 р.
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_6a844a19fee146f49c498f4ec9aba96e~mv2.jpg/v1/fill/w_235,h_331,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/85f42e_6a844a19fee146f49c498f4ec9aba96e~mv2.jpg)
В. Косенко-гімназист. Варшава, 1905 р.
Великий театр — Національна опера.
Варшава, початок ХХ ст.
Музичні заняття Віктора проходили паралельно із навчанням у Варшавській гімназії (з 1905 р.), а згодом (1908 р.) — у кадетському корпусі, в якому часто проводилися літературно-музичні вечори, концерти, у яких, звичайно брав участь і юний кадет Косенко.
«Життя у Варшаві було заповнене відвідуваннями концертів, театру. І не лише для розваги: це була душевна потреба. Косенко ходив на всі концерти, слухав усіх славетних гастролерів, а повернувшись додому напам’ять передавав майже усі прослухані речі» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_3c1ae0c511214816a602eb608bfff224~mv2.jpg/v1/fill/w_600,h_401,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/85f42e_3c1ae0c511214816a602eb608bfff224~mv2.jpg)
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_47774b292a13426cb7be6c01b048da1c~mv2_d_2921_4390_s_4_2.jpg/v1/fill/w_193,h_290,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_3,enc_auto/85f42e_47774b292a13426cb7be6c01b048da1c~mv2_d_2921_4390_s_4_2.jpg)
Л. Собінов — Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_49f4a0fdde104168a24bd1c594c8d472~mv2_d_2672_4192_s_4_2.jpg/v1/fill/w_46,h_73,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_49f4a0fdde104168a24bd1c594c8d472~mv2_d_2672_4192_s_4_2.jpg)
С. Крушельницька — Тетяна («Євгеній Онєгін»
П. Чайковського)
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_252c395817ac40f888eda289370d9335~mv2_d_2943_4290_s_4_2.jpg/v1/fill/w_50,h_73,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_252c395817ac40f888eda289370d9335~mv2_d_2943_4290_s_4_2.jpg)
А. Нежданова — Джильда
(«Ріголетто» Дж. Верді)
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_dfd2db9fefbd43088d05ac1064c3484b~mv2_d_3186_4655_s_4_2.jpg/v1/fill/w_50,h_73,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_dfd2db9fefbd43088d05ac1064c3484b~mv2_d_3186_4655_s_4_2.jpg)
Ф. Шаляпін — Фауст («Фауст» Ш. Гуно)
«Коли Косенку було дванадцять років, він уперше слухав Рахманінова, який справив на нього незабутнє враження. Повернувшись після концерту додому, Косенко сів за рояль і на слух записав прелюд Рахманінова. Це підштовхнуло його до композиторства. Протягом усього життя Косенко звертався до творів Рахманінова і як виконавець. Збереглися ноти із домашньої бібліотеки композитора» (Зі спогадів Ангеліни Косенко).
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_775e107168224c1ba9859d1f75aca5fd~mv2_d_1495_2083_s_2.jpg/v1/fill/w_67,h_94,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_775e107168224c1ba9859d1f75aca5fd~mv2_d_1495_2083_s_2.jpg)
Сергій Рахманінов
Від професора Юдицького Косенко перейшов до професора Михаловського, саме він рекомендував юнака до Петроградської консерваторії.
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_cf4f1ba3a5444e66889724d37d74da5e~mv2_d_1200_1800_s_2.jpg/v1/fill/w_66,h_99,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_cf4f1ba3a5444e66889724d37d74da5e~mv2_d_1200_1800_s_2.jpg)
Ноти із домашньої бібліотеки
В. Косенка
![](https://static.wixstatic.com/media/85f42e_a5a70abb7d0b4448bdea6756b30081cf~mv2_d_2500_1663_s_2.jpg/v1/fill/w_103,h_68,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/85f42e_a5a70abb7d0b4448bdea6756b30081cf~mv2_d_2500_1663_s_2.jpg)
Професор О. Михаловський