Музей
Після смерті В. Косенка Ангеліна Володимирівна турботливо зберігала усі речі, продовжувала традицію косенківських музичних вечорів, а музикознавець Валеріан Довженко взявся упорядкувати творчу спадщину композитора.
Довідка про те, що А. Канеп-Косенко є зберігачем та збирачем рукописів В. Косенка
Із початком Другої Світової війни Ангеліна Володимирівна мусила виїздити до евакуації, по поверненні, частину архіву Косенко треба було залишити у Москві, а у Києві у порожній квартирі нічого не вціліло.
Постанова Президії київської міської ради про закріплення квартири померлого композитора Косенка В. С. за його родиною
«Коли під час війни німці підійшли до Києва й почалася евакуація, в родині Косенків сумнівів не було, що брати з собою: особисті речі чи рятувати архів композитора — дві валізи, які вдалося захопити, були заповнені рукописами, фотографіями й націннішими нотними виданнями»
(М. Ільницька, газета «Література України», 23. 01. 97 р.).
Свідоцтво про повернення А. Канеп-Косенко та Р. Канеп з евакуації
Коли після війни Ангеліна Володимирівна повернулася з евакуації у порожню квартиру. Постало питання про відновлення інтр’єру. Квартира поступово почала «оживати».
Інтер’єр музею. 1950-і рр.
Композитор Пилип Козицький, заспокоюючи пригнічену Ангеліну Володимирівну запропонував зробити у квартирі музей із того, що вона змогла зберегти. На початку діяльності — це був народний музей. Він працював до війни, перервавши свою роботу тільки на декілька воєнних років (1941–1944 рр.). У листопаді 1963 р. вийшла постанова Київської міської ради про відкриття у квартирі Косенка Меморіального кабінету-музею. Оформлювачем музею був чоловік прийомної дочки Косенка Ірини Едуардівни — Василь Батюшков, чиї акварелі й досі висять на стінах музею.
Ірина та Василь Батюшкови у Музеї-квартирі В. Косенка. Київ, 1950-і рр.
Син прийомної доньки В. Косенка Ірини та Василя Батюшкова — Павло Батюшков був постійним учасником музейних вечорів-концертів.У його репертуарі понад 70 творів В. Косенка. У 1978 р. Всесоюзна фірма грамплатівок «Мелодія» випустила платівку «Грає Павло Батюшков» із творів В. Косенка. П. Батюшков був членом редакційної колегії десятитомника В. С. Косенка, а також автором численних публікацій, присвячених творчому доробку композитора.
Павло, Ірина та Василь Батюшкови в Музеї
Завдяки невтомній праці Ангеліни Володимирівни і Раїсі Едуардівни за 40 років від дня офіційного відкриття музею проведено безліч заходів: вечори-дати народження й пам’яті В. Косенка, дитячі ранки, ювілейні дати, зустрічі з композиторами,семінари і конференції.
А. Канеп-Косенко у Музеї
Під час концерту в Музеї-квартирі В. Косенка, 1980-і рр.
А. Канеп-Косенко з учнями ДМШ №3 м. Києва в Музеї-квартирі композитора. 1970-і рр.
Концерт до 90-річчя від дня народження
В. Косенка у малому залі консерваторії. На сцені: стоїть музикознавець Ж. Хурсина;
сидять: невідома, П. Батюшков, Р. Канеп. 1986 р.
Інтер’єр музею. 1980-і рр.
«Музей на вулиці Коцюбинського незвичайний тим, що в ньому зберігається дух часу, дух самого В.С. Косенка. У ньому, як і багато років тому, звучить музика, печуть пироги, влаштовують дитячі ранки. За життя композитора в цьому домі полюбляли чаювання. До чаю подавали різноманітні солодощі. Зазвичай тістечка „кремові кошики” й улюблені дітворою пиріжки — „горобчики”. Колись їх пекла сама Ангеліна Володимирівна, нині готує Раїса Едуардівна разом з Ольгою Олексіївною [Батюшковою]. Але найголовніше — в будинку Косенка, як і раніше, звучить прекрасна музика»
(І. Вєтров, «Робітнича газета», 20.10.1993 р.).
Р. Канеп з учнями КССМШ ім. М. Лисенка
Э. Кострицьким та Я. Савченко у Музеї. Київ, 1995 р.
В. Філіпенко, невідома, Ж. Хурсіна,
П. Батюшков та Р. Канеп у Музеї
Традиційне післяконцертне чаювання.
Р. Канеп стоїть біля буфету
За доброю традицією музею всі учасники та гості запрошуються до традиційного святкового столу з чаєм і пирогами, які протягом 30 років в цьому домі допомагала пекти Тетяна Василівна Супруненко,— добра сусідка і помічниця у справах квартири-музею.
Р. Канеп із юними учасниками концерту за чаюванням
Р. Канеп під час концерту
Р. Канеп у кабінеті Музею
У листопаді 2005 р. через пожежу у сусідній квартирі постраждав Музей. Експонати вдалося врятувати, але приміщення було затоплено при тушінні. 96-літню Раїсу Едуардівну врятувала сусідка.
Інтер’єр Музею до пожежі
Р. Канеп із улюбленою кішкою
Оформлювачі музею після пожежі 2004 р.:
Л. Івахненко, Т. Супруненко, А. Дубінін
2009 року Музей-квартира композитора В. С. Косенка Рішенням Київської Міської Ради став філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Завідувачем Музею-квартири композитора В. С. Косенка з 2009 по 2016 рр. була Тетяна Іваницька. За часів її роботи у музею було проведено більше 50 вечорів.
Інтер’єри музею з 2009 до ремонту 2016 р.
Хор «Октава», диригент А. Стоянова, після виступу на врученні щорічної премії ім. В. Косенка у Музеї
Л. Марцевич з учнями після концерту у Музеї, 2010 р.
Н. Соломко, Т. Іваницька, І. Плехова,
Н. Кметь, Н. Которович, М. Которович,
І. Сикорська, Б. Криса, М. Криса,
К. Стеценко. 2011 р.
«Діти, від малого до великого, затамувавши подих, слухають музику. Для кожного — велика честь зіграти на інструменті в Музеї композитора»
(І. Вєтров, «Робітнича газета», 20.10. 1993 р.).
Наталія Соломко — учениця київської музичної десятирічки під час концерту у Музеї. 1990-і рр.
Наталія Соломко — випускниця Національної музичної академії
ім. П. І. Чайковського. 2010 р.
2016 року виповнюється 120 років від Дня народження композитора В.С. Косенка. У в’язку з цим, з ініціативи Департаменту культури КМДА розпочалися ремонтно-реставраційні роботи та було розроблено Концепцію і Тематико-експозиційний план оновленої експозиції.